Постанова ВГСУ від 13.08.2014 року у справі №906/971/13

Друк

Пошук

249

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 13.08.2014 року у справі №906/971/13

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 906/971/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Воліка І.М.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 червня 2014 року у справі № 906/971/13 Господарського суду Житомирської області за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі: 1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", м. Київ; 2) Міністерства фінансів України, м. Київ, до: 1) Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування", м. Житомир, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста", м. Київ; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Відкрите акціонерне товариство "Житомирський завод "Автозапчастина", м. Житомир, про стягнення на предмет іпотеки на суму 37 065 911,20 грн.; та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування", м. Житомир, до: 1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", м. Київ; 2) Міністерства фінансів України, м. Київ; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста", м. Київ; про визнання недійсними договору іпотеки та договору наступної іпотеки,

за участю представників сторін:

Генеральної прокуратури України - Боднарчук В.М. (посв. № 023013 від 22.11.2013),

позивача-1 - Дяченко Є.Г. (дов. № 25/139 від 11.12.2013),

позивача-2 - не з'явився,

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" та Міністерства фінансів України пред'явив у господарському суді позов до відповідачів: ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" та ТОВ "Торговельна фірма "Веста" про звернення стягнення на предмет іпотеки у сумі 37 065 911,20 грн.

Вказував, що 04.02.2011р. між ПАТ "АКБ "Київ" (кредитором) та ТОВ "Торговельна фірма "Веста" (позичальником, відповідачем-2) був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ та договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ, згідно яких банк зобов'язався надати позичальнику кредити в межах максимального ліміту кредитування до 14 000 000,00 грн. за Кредитним договором-1 та в межах максимального ліміту заборгованості до 14 000 000,00 грн. за Кредитним договором-2, а позичальник - повернути вказані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в строк до 03.08.2012р.

Зазначав, що 04.02.2011р., в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаними кредитними договорами, між ПАТ "АКБ "Київ" (іпотекодержателем) та ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" (іпотекодавцем, відповідачем-1) в нотаріальній формі був укладений договір іпотеки (зареєстрований в реєстрі за № 534) та договір наступної іпотеки (зареєстрований в реєстрі за № 526), згідно яких іпотекодавець передав банку в іпотеку нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, і складається з: будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 152,3 кв.м.; будівлі центрального розподільчого пункту, загальною площею 291,60 кв.м.; будівлі газорозподільчого пункту, загальною площею 30,50 кв.м.; приміщення механоскладального цеху, загальною площею 7612,4 кв.м.; будівлі дільниці дизельно-паливної апаратури, загальною площею 126,3 кв.м.; приміщення механоскладального цеху, загальною площею 4782,80 кв.м.; будівлі ливарного цеху, загальною площею 1881,20 кв.м.; будівлі дільниці термогальваничного цеху з адмінкорпусом, загальною площею 8072,90 кв.м.; будівлі ремонтно-механічного цеху, загальною площею 2542,20 кв.м.; приміщення дільниці консервації гільзи (складу готової продукції - приміщення за №№ 1-6, 1-7, 1-8, 1-9), загальною площею 449,30 кв.м.; приміщення складу готової продукції за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1, загальною площею 458,30 кв.м.; будівлі заводоуправління з прохідною № 1, загальною площею 297,80 кв.м.

За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету іпотеки за іпотечними договорами становить 19 098 040,00 грн. та 44 939 740,00 грн. відповідно.

Посилаючись на порушення позичальником умов кредитних договорів в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, заступник прокурора Житомирської області просив в рахунок погашення заборгованості в сумі 37 065 911,20 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною в розмірі 100% від вартості, визначеної шляхом його оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У лютому 2014р. ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до ПАТ "АКБ "Київ", Міністерства фінансів України та ТОВ "Торговельна фірма "Веста" про визнання недійсними укладених між ним та ПАТ "АКБ "Київ" договорів іпотеки та наступної іпотеки від 04.02.2011р., посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрованих в реєстрі за №№ 534, 526 відповідно.

Посилаючись на ту обставину, що спірні іпотечні договори від 04.02.2011р. суперечать вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки укладені з перевищенням обсягу дієздатності іпотекодавця та не відповідають статутним цілям його діяльності, позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсними вказані іпотечні договори з підстав, що передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20 березня 2014 року (суддя Кудряшова Ю.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 червня 2014 року (колегія суддів у складі: Миханюк М.В. - головуючого, Павлюк І.Ю., Савченко Г.І.), первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ПрАТ "Завод нестандартного устаткування", за договором іпотеки від 04.02.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрованого в реєстрі за № 534, та договором наступної іпотеки від 04.02.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрованого в реєстрі за № 526, а саме: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, і складається з будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 152,3 кв.м.; будівлі центрального розподільчого пункту, загальною площею 291,60 кв.м.; будівлі газорозподільчого пункту, загальною площею 30,50 кв.м.; приміщення механоскладального цеху, загальною площею 7612,4 кв.м.; будівлі дільниці дизельно-паливної апаратури, загальною площею 126,3 кв.м.; приміщення механоскладального цеху, загальною площею 4782,80 кв.м.; будівлі ливарного цеху, загальною площею 1881,20 кв.м.; будівлі дільниці термогальваничного цеху з адмінкорпусом, загальною площею 8072,90 кв.м.; будівлі ремонтно-механічного цеху, загальною площею 2542,20 кв.м.; приміщення дільниці консервації гільзи (складу готової продукції - приміщення за №№ 1-6, 1-7, 1-8, 1-9), загальною площею 449,30 кв.м.; приміщення складу готової продукції за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1, загальною площею 458,30 кв.м.; будівлі заводоуправління з прохідною № 1, загальною площею 297,80 кв.м., - в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Торговельна фірма "Веста" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ від 04.02.2011р. та договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ від 04.02.2011р. на загальну суму 37 065 911,20 грн., з яких:

- за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ від 04.02.2011р.: 13 966 593,03 грн. - заборгованість за кредитом; 3 177 285,56 грн. - заборгованість по процентам за кредитом; 1 059 133,30 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 181 550,18 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом; 25 000,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи;

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ від 04.02.2011р.: 14 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 3 373 722,23 грн. - заборгованість по процентам за кредитом; 1 061 666,67 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 195 960,23 грн. пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом; 25 000,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 100% від вартості, визначеної шляхом його оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Судові акти в частині задоволення первісного позову мотивовані посиланнями на порушення позичальником (відповідачем-2) умов кредитного договору в частині строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати пені за порушення грошового зобов'язання, що є підставою до звернення стягнення на майно, передане відповідачем-1 в іпотеку позивачу на підставі ст.ст. 7, 33, 35 Закону України "Про іпотеку".

Рішення в частині відмови в зустрічному позові обґрунтовані посиланнями на відповідність договорів іпотеки та наступної іпотеки від 04.02.2011р. вимогам діючого законодавства.

У касаційній скарзі ПрАТ "Завод нестандартного устаткування", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.ч. 1, 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ч. 1 ст. 79 ГК України, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", просить скасувати постановлені у справі судові акти з прийняттям нового рішення про задоволення зустрічного позову ПрАТ "Завод нестандартного устаткування".

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.02.2011р. між ПАТ "АКБ "Київ" (кредитором) та ТОВ "Торговельна фірма "Веста" (позичальником) був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ (далі - Кредитний договір-1) та договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ (далі - Кредитний договір-2), згідно яких він зобов'язався надати позичальнику кредити в межах максимального ліміту кредитування до 14 000 000,00 грн. за Кредитним договором-1 та в межах максимального ліміту заборгованості до 14 000 000,00 грн. за Кредитним договором-2, а позичальник - повернути вказані грошові кошти та сплатити проценти за користування ними.

Процентна ставка за користування кредитними коштами складала 18,0 процентів річних (п. 1.1.3 кредитних договорів), а з 23.11.2011р. згідно укладених додаткових угод - 19,0 процентів річних (п. 2 додаткових угод).

Судами встановлено, що відповідно до умов Кредитних договорів - 1, 2 банк надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами; строк повернення кредиту встановлено до 03.08.2012р.

Згідно п. 1.3 Кредитних договорів - 1, 2 в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, кредитор укладає із ЗАТ "Завод нестандартного устаткування" договір іпотеки об'єктів нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, площею 5,5071 га в межах м. Житомир по вул. Домбровського, 3, та належать останньому на праві власності.

Пунктом 4.2 Кредитних договорів - 1, 2 сторони погодили, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій та/або визначених графіком строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобов'язань за договорами, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Водночас, судами встановлено, що 04.02.2011р., в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитними договорами - 1, 2, між ПАТ "АКБ "Київ" (іпотекодержателем) та ЗАТ "Завод нестандартного устаткування", правонаступником якого є ПрАТ "Завод нестандартного устаткування", (іпотекодавцем) в нотаріальній формі був укладений договір іпотеки (зареєстрований в реєстрі за № 534) та договір наступної іпотеки (зареєстрований в реєстрі за № 526), згідно яких іпотекодавець передав банку в іпотеку нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, і складається з будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 152,3 кв.м.; будівлі центрального розподільчого пункту, загальною площею 291,60 кв.м.; будівлі газорозподільчого пункту, загальною площею 30,50 кв.м.; приміщення механоскладального цеху, загальною площею 7612,4 кв.м.; будівлі дільниці дизельно-паливної апаратури, загальною площею 126,3 кв.м.; приміщення механоскладального цеху, загальною площею 4782,80 кв.м.; будівлі ливарного цеху, загальною площею 1881,20 кв.м.; будівлі дільниці термогальваничного цеху з адмінкорпусом, загальною площею 8072,90 кв.м.; будівлі ремонтно-механічного цеху, загальною площею 2542,20 кв.м.; приміщення дільниці консервації гільзи (складу готової продукції - приміщення за №№ 1-6, 1-7, 1-8, 1-9), загальною площею 449,30 кв.м.; приміщення складу готової продукції за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1, загальною площею 458,30 кв.м.; будівлі заводоуправління з прохідною № 1, загальною площею 297,80 кв.м. За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету іпотеки за іпотечними договорами становить 19 098 040,00 грн. та 44 939 740,00 грн. відповідно

Згідно ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що банком належним чином виконано свої договірні зобов'язання щодо перерахування позичальнику суми кредитних коштів, проте, позичальником в порушення зазначених норм матеріального права та умов договору не повернуто кредитні кошти та не сплачено проценти за користування кредитом, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 37 065 911,20 грн., з яких:

Положеннями ст. 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.

Приписами ст. 35 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 16.01.2013р. ПАТ "АКБ "Київ" звертався до ТОВ "Торговельна фірма "Веста" та ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" з вимогами № 15-01/92 та № 15-01/93 відповідно, в яких просив погасити заборгованість протягом 30 днів та попереджав про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, вказані вимоги залишені позичальником та іпотекодавцем без відповіді та без задоволення.

Вимогами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, а матеріали справи не містять доказів сплати позичальником чи іпотекодавцем заборгованості, що виникла у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ та договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ.

Положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

За таких обставин, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що порушення позичальником ТОВ "Торговельна фірма "Веста" умов кредитних договорів в частині строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати пені за порушення грошового зобов'язання, є підставою до звернення стягнення на майно, передане відповідачем в іпотеку позивачу шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною предмета іпотеки в розмірі 100% від вартості, визначеної шляхом його оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання договору іпотеки від 04.02.2011р. (за реєстровим номером № 534) та договору наступної іпотеки від 04.02.2011р. (за реєстровим номером № 526) недійсними, слід зазначити наступне.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач за зустрічним позовом посилається на те, що вказані іпотечні договори суперечать статутним цілям діяльності ПрАТ "Завод нестандартного устаткування", а отже підлягають визнанню недійсними на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України як такі, що укладені із перевищенням обсягу статутної дієздатності позивача.

Судами встановлено, що зазначені іпотечні договори зі сторони ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" підписаний Головою правління товариства Остапенком О.О., який діяв на підставі Статуту товариства та рішення загальних зборів ПрАТ "Завод нестандартного устаткування", оформленого протоколом № 1 від 28.02.2011р.

Приписами ст. 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про господарські товариства" та Статуту ТОВ "Завод нестандартного устаткування" (у редакції від 30.09.2010р., чинній на момент укладення спірних іпотечних договорів) виконавчим органом, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства, є правління, а його роботою керує Голова правління.

28.02.2011р. рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Завод нестандартного устаткування", оформленим протоколом № 1, ухвалено виступити майновим поручителем ТОВ "Торговельна фірма "Веста" за його зобов'язаннями перед ПАТ "АБК "Київ" за кредитним договором щодо повернення кредиту в сумі 28 000 000,00 грн., сплати процентів за користування кредитом, комісій та інших можливих вимог банку щодо сплати пені, витрат банку, пов'язаних із страхуванням, зверненням стягнення на майно тощо, шляхом передачі в іпотеку належного ЗАТ "Завод нестандартного устаткування" майна. Право підпису іпотечного договору та всіх супутніх документів надано Голові правління Остапенку О.О.

Вказаним рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Завод нестандартного устаткування" затверджено укладені між Товариством та ПАТ "АКБ "Київ" договори іпотеки та наступної іпотеки від 04.02.2011р. (реєстрові номери №№ 534, 526).

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору.

Згідно п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" цивільна правоздатність юридичної особи, за загальним правилом, є універсальною, тобто відповідна особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (частина перша статті 91 ЦК України), а відтак вправі вчиняти будь-які не заборонені законом правочини. Тому сама лише відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність, зокрема, суб'єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою визнання таких правочинів за їх участю недійсними.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що Голова правління ЗАТ "Завод нестандартного устаткування" при підписанні спірних іпотечних договорів від 04.02.2011р. діяв у межах повноважень, визначених рішенням загальних зборів акціонерів, оформлених протоколом № 1 від 28.02.2011р., і укладення таких правочинів не суперечить визначеній Статутом діяльності товариства.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши спірні іпотечні договори на предмет їх відповідності вимогам діючого законодавства, правильно встановили та виходили з того, що сторонами при їх укладенні дотримано вимоги ст. 203 ЦК України, а тому відсутні будь-які правові підстави до визнання вказаних договорів недійсними.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано задоволено первісний позов та відмовлено в зустрічному позові.

Посилання касаційної скарги на наявність правових підстав до визнання договору іпотеки від 04.02.2011р. та договору наступної іпотеки від 04.02.2011р. недійсними, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -